- порочний
- —————————————————————————————поро́чнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
порочний — а, е. 1) Який має різні пороки, відзначається розпусною поведінкою; розпусний. 2) Який має істотні вади. •• Поро/чна пра/ктика діяльність, що не відповідає ніяким нормам і веде до негативних результатів … Український тлумачний словник
бульдожина — и, ж. Порочний прикус у мисливського собаки, коли в нього нижня щелепа довша за верхню … Український тлумачний словник
гнилий — а/, е/. 1) Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. || Застояний, затхлий, несвіжий (про воду, водойми). 2) Сповнений вологи; дощовий, туманний (про клімат, погоду). 3) перен. Порочний у якомусь аспекті … Український тлумачний словник
порочність — ності, ж. Властивість за знач. порочний … Український тлумачний словник
порочно — Присл. до порочний … Український тлумачний словник
сімейність — ності, ж. 1) Стан сімейного; сімейні стосунки, сімейне життя і т. ін. 2) перен. Інтимність; душевність. 3) перен. Порочний стиль добору кадрів, розподілу роботи тощо з наданням переваг, пільг родичам, друзям тощо … Український тлумачний словник
скверний — а, е, книжн., заст. Порочний. || Поганий … Український тлумачний словник
спорзний — а, е, зах. Брудний, порочний, хтивий … Український тлумачний словник